Гарний маршрут, незважаючи на те, що він не зручний. Отже знову пірнув у гарячий Львів, гарячий але приємний в тіні, бо прохолодний вітерець не обділив це місто. В центрі виявилося, усе розкопали, здійняли цілі вулиці та дісталися до земної начинки, яку зоставив там водоканал. Попоїв морозиво з коктейлем у феєричному “Пінгвіні”. Так я віз двох на табір.
Сіли на потяг та доїхали до Франківська. Знайшли там ще одного пластуна.
Згодом у Косів! Звідти добираємся до села Буковець, яке розкинулося Карпатами. Десь там на горі спить табір його ще треба відшукати, була вже 11 година. Місяця не було, рятував ліхтарик. Пірнувши у ніч, чудесним способом залізли на хребет та перли по ньому.
Був такий стомлений, що заснув. Зранку вертав додому тим же маршрутом, але навпаки.
Чудові Карпати. Люблю Карпати.
Зустрів корову
При дорозі стояв хрест, з іншого боку уламок старого каміного хреста з травою та копійками
Дістався Івано-франківська. Це чудове місто, центр величезний, купа народу всі радісні, цигарок малим не продають, бо якісь два дрища мене просили, а на площі стоїть величезна карта: туристична і звичайна.
“Дерево щастя” зроблено на фестивалі ковалів.