В Україні було і є(?) безліч чудових поетів, але чомусь саме Шевченко став іконою, ідолом, священною коровою, пророком. Так, його твори геніальні, але який же він пророк?

Під час Союзу Шевченко залишився в каноні. Про нього писали, вивчали, пам’ятники ставили. Адже він був проти царя і виступав за братство народів(вірші трохи підцензурували), бо краще вже Шевченко, ніж якісь контрреволюційні неоклясики. Зараз він перетворився ледь не на месію і живе таким собі божеством у свідомості багатьох ура-патріотів, а насправді просто полегшує життя політикам.

sheva-211x300

Малюнок стронґовського, який благополучно освистали

Нудить від ідіотів, які коментують львівський ґарлем шейк: “все це класно, але нащо це робити навпроти шевченка”

Проводячи акції на честь Тараса Григоровича чи видаючи вкотре  його збірки, задумайтеся: чи не ліпше увесь доробок Домонтовича видати нарешті!!!