Ця історія з життя (щоправда не з мого)
ця історія про О. і В.

Якось квартира В. почула телефоний звінок. В. теж його почув: це було єдину що поєднувало його та його обитель.
– АААа, – залунав голос О. в трубку.
– Чо на?
– АА! Врятуй мене! У мене в шафі ГУСІ!! Що мені робити?
Помнувши в”ялу фізіономію і нарешті зрозумівши що до чого В. відповів:
– Дзвони в газову службу.
О. швидко вирубив телефон і почав набирати 04 як його брат почав лупасити його попід нирки.
***
В. сидить на кухні бачить чашка починає їздити по столу туди сюди.
– Мамо, чому чашка по столу їздить? – запитав В. з пустими очима
– Ти в туалеті! Яка чашка!? – пролунав жіночий голос.
В. сидить на унітази тільки зараз він це розуміє:
– В туалеті!? А де чашка!?!
***
О. махаючи руками розповідає:
– Я о це іду по вулиці і всі мені шепочуть прямо в лице усілякі дурниці і все таке. Так і хочеться їм врізять. Але не можу.
– Ти вже давно нічого не можеш,- зауважив В, -бля, (в сторону) шо я скурив?
***
Блін треба писати це в блог…