Skip to content

Інді має лишатися інді

Колись давно, у 2007 році, коли я тільки отримав нормальну камеру і починав знімати кіно з однокласниками, а Ютуб був молодим сайтом, я знайшов там канал цікавих та інформативних відео indy mogul. Чувак розповідав про те, як можна робити кльові ефекти для аматорських відео за безцінь. Це було шикарно. Крім того, у них був сайт з форумом, де зависали такі як я. Відео розповідали про те як робити BFG з думу, штучну кров, костюм ніндзі і загалом про речі, які роблять аматорські фільми не таким гімном.

Indy mogul ставав популярним. Згодом вони переїхали в Нью-йоркський офіс, почали додавати рекламу і запускати дебільні шоу про фільми в кінотеатрах. Загалом, вони спопсилися. Офіс у Нью-Йорку це не затишний двір. Шоу втратило свій сенс. Набридло це дивитися.
Шукав їх сьогодні. Тепер певно усю цю справу купив хтось інший, бо ведучі геть помінялися, а сайт взагалі накрився.
Звісно, вигадати щось, розвинути і продати за купу грошей це круто. Але нащо тоді називати це indy. З цим розвитком втрачається смисл і шарм, а шоу перетворюється на тупу одноманітність Ютубу. Треба знати альтернативні способи заробити на ідеї і не зіпсувати її.

Назбиралося трохи книжок

Борис Пастернак
Доктор Живаго

da

Ще один Нобелівський лауреат у мене в колекції.
Цікавий роман. Спочатку йдеться про мазохізм російської інтелігентної родини Живаго та їх співпереживання революціонерам. Родина, а зокрема лікар Живаго, проходить через усі зміни початку ХХ сторіччя, маючи цілу купу суто романних колізій і перипетій. Написано дуже гарною російською. А так, я б сказав, що середнячок.

В.Домонтович
Дівчина з ведмедиком

988c3d7289695ae4e0d67314082fcf6b1d6589e7
Перший роман Домонтовича виявився надзвичайно чудовим. Історія любові вчителя до учениці, яка любила гратися у популярний на той час футуризм. Прекрасний роман.

Юрій Винничук
Танґо Смерті

Vinnichyk_Tango_smerti-234x3001
У романі присутні дві паралельні історія: про професора який досліджує таємничу арканумську мову у сучасному Львові і про чвірку хлопів з довоєнного Львову. Важко щось сказати без спойлерів, але у романі є такі сцени, що аж дух перехоплює, наприклад поетизація бібліотеки ім. Стефаника. Читати.

Кутзее Бесчестье

beschestje

Прочитав ще давно.
Бридкий роман. Після нього лишається смак бридоти у роті.
У чому справа? У професорі який трахає студенток і дивується, що його розкрили; у трьох неграх, які підпалюють чувака у туалеті чи у офігенно тупій поведінці однієї дівчини? 
Роман про ПАР, тому це цікаво.
Загалом роман ок, але ось цей післясмак…

Це космос

У нас новий герой:


Перетворив пісню Боуі із трагічної на сумну, перетворив тугу за землею на тугу за космосом і МКС.
Космос – це шикарно. Який я радий, що застану висадку на Марс, подібно до того як наші батьки\діди застали перші польоти і висадку на Місяць.
У полковника Кріса Хедфілда ще купа навчальних відео про космос. Круто.

Отримав у хороші руки

У Французькому Інституті в Україні  тієї суботи віддавали у хороші руки книжки.
Узяв собі трохи.

Книга про Жілля Дельоза првиабила мене цікавою обкладинкою і Дельозом з дико довгими нігтями.
IMG_1762

Товстелезний альбом робі Віктора Зарецького. Це шикарно.

IMG_1758

Французький pulp fiction. щось про бандитів і війну. Краї сторінок фарбовані жовтим й червоним.

IMG_1759

Вірші Робера Десноса.

IMG_1761

Through the language glass

Through-the-Language-Glass-Deutscher-Guy-9780099505570

“Through the language glass why the world looks different in other languages”
Нарешті щось цікаве про мовознавство. Власне, нарешті я зацікавився лінгвістикою. І це на останньому курсі лінгвістичного універу.
Усім рекомендую.
Автор Гай Дотчер взагалі не відомий у наших широтах. За те є стаття про його доньку.

9\10

Ремарк “Ночь в Лиссабоне”

oJJ5s6tzvm8

Емігрант слухає іншого емігранта про його емігрантське життя. Емігрантському клубі в Лісабоні заповненому емігрантами.
Загалом роман доволі нудний. Лише один момент був справді захопливий. А так – посередньо. Ремарк – це як Хемінгвей для баб. Не подобається Ремарк, краще Хемінгвея читати. 

ще про Ремарка

Набрид Шевченко

В Україні було і є(?) безліч чудових поетів, але чомусь саме Шевченко став іконою, ідолом, священною коровою, пророком. Так, його твори геніальні, але який же він пророк?

Під час Союзу Шевченко залишився в каноні. Про нього писали, вивчали, пам’ятники ставили. Адже він був проти царя і виступав за братство народів(вірші трохи підцензурували), бо краще вже Шевченко, ніж якісь контрреволюційні неоклясики. Зараз він перетворився ледь не на месію і живе таким собі божеством у свідомості багатьох ура-патріотів, а насправді просто полегшує життя політикам.

sheva-211x300

Малюнок стронґовського, який благополучно освистали

Нудить від ідіотів, які коментують львівський ґарлем шейк: “все це класно, але нащо це робити навпроти шевченка”

Проводячи акції на честь Тараса Григоровича чи видаючи вкотре  його збірки, задумайтеся: чи не ліпше увесь доробок Домонтовича видати нарешті!!!

Джон Стейнбек. Гроздья гнева

Довга і складна книжка, така собі епопея, що розповідає про долю сім’ї з Оклахоми під час Великої Депресії. Цікаво, що роман має таку структуру: розділи оповіді про сім’ю чергуються із загальними розділами, де описуються ті часи взагалі. Таким чином, автор узагальнює досвід цієї однієї сім’ї. Не знаю, наскільки це правда, але роман гарний.

Dzhon_Stejnbek__Grozdya_gneva