Skip to content

2012

2012 був веселим роком.

***

Я отримав аж три документи: диплом бакалавра, автомобільні права категорії Б, посвідку про шлюб. Останній це найкрутіший документ, бо його не купиш. Дякую!

***

У 2012 було купа дурниць. Бездарні пусі райот, яких розкрутили не менш бездарні попи. Безглуздий фемен, безглузді вибори і безглуздий парламент

***

У 2012 був Чемпіонат Європи. Це було чудово. Це був справжній карнавал. Шведи ставали на стільці і кричали посеред вулиці. Щоб їм було не нудно їх возили на БТР’і по Трухановому. Щороку б так.

***

Ми з Анцьою об’їздили пів-Європи. Градець Карлове, Праґа, Париж, Реймс, Норнберґ, Реґенсбурґ, Дрезден. Однак цього мало. Треба більше.

***

У 2012, загалом, я мав 3 місяці педагогічної практики.

***

У Черкасах створили пластунський курінь імені Євгена Деслава.

***

У 2012 померла Валентина Фесенко – гуру французької літератури, чиї трьохгодинні лекції були суцільним кайфом.

***

У 2012 я прочитав купу гарних книжок. Зокрема, Маркеса, Турньє, Ромена Ґарі, Підмогильного.

***

Насичений був рік. Усім дякую!

Про ідеології

Час ідеологій пройшов. У ХХ сторіччі кожен хотів створити нову людину. Переробити все, знищити і перебудувати. На прикладі літератури: більшовики придумали соціальний реалізм, а Улас Самчук всерйоз думав про “національний реалізм”. Врешті лишилося вічне, тобто таке, що було поза ідеологією, а штучне забулося.

Права ідеологія і ліва ідеологія скомпрометували себе повністю. Політичні ідеології ХХ столітття застаріли. Ксенофобія етнічна нічим не краща за ксенофобію класову. Нацист нічим не кращий за комуніста, адже йдеться про політичну боротьбу, яка виключає людяність. У політичній боротьбі усі методи добрі.

Лібералізм і демократія теж не є абсолютними добром. У деяких моментах слід вмикати диктатуру, щоб рятувати країну. Як це робилося у Фінляндії, Чилі й Іспанії, але лише частково зробилося в Україні. Від чого рятувати? Голодомору не було б, якби у 20-х ми втримали свою державу.

Але саме любов нам потрібна, бо це і є вічне. Любов – це єдина ідеологію якої слід дотримуватися. У всій багатогранності визначень.

Кокотюха. Роман “Червоний”

Не читав Кокотюху. Тепер почитав. Ну нормальна якісна масова література. А чомусь в літ.тусовці при згадці імені Андрія Кокотюхи усі плюються.

Написав рецензію як роботу для курсу Сучасна українська література – отримав 5 з плюсом.

Усяке з сучукрліт

Відкрив для себе Валерія Шевчука.

“Око прірви” – чудесний роман про віру і злочини, за атмосферністю схожий на романи Павича. Головний герой – монах Михайло Василевич, творець Пересопницького Євангелія, вирушає з двома іншими монахами у поліські болота. Він йде до Микити Стовпника, якого називають святим. Михайло сподівається розібратися із своєю життєвою і творчою кризою, але опиняється у заплутаній детективній історії. Чудова книжка. Дуже рекомендую.

Треба було раніше читати, бо зараз це немов короткий виклад “Музею покинутих секретів”.

Чудовий сюжет і дуже квола форма. У романі йдеться про Владислава Городецького і його складні стосунки з дияволом. Схоже автор так захопився матеріалами і ідеєю, що наплював на форму, стилістику, персонажів і т.д. Може так і краще. Книжку варто читати.

Музей покинутих секретів

11143

Прочитав нарешті.
Забужко справді якісно виділяється на тлі інших сучасних українських письменників. Чому? Після її книжок, щось лишається, а не тільки порожнеча.

Пише вона гарно, читається легко. Перші двісті сторінок було важко в’їхати в текст, потім п’ятсот сторінок кайфу і останні сто сторінок страшно нагадували жіночий роман.

У романі йдеться про сплетення доль трьох поколінь, з дещо типізованими персонажами, але, тим не менш, живими й справжніми.
Загалом, попри свій розмір, “Музей покинутих секретів” чудова  книжка.

Сайти

Крім цього блогу маю стосунок ще до деяких сайтів:

1) Українська галерея

logo
Відкритий блог який з часом перетворюється на онлайн-журнал. Спеціалізується на українській культурі у різних її аспектах. Ми у facebook.
Наприклад:

Детальний і зрозумілий майстер-клас “як зробити мотанку?”

IMG_1274_thumb1

Фоторепортажі з різних культурних імпрез.

Ще ось це, і ось це.

2) Огірок.ком

logo1

Джерело українських перекладів різних коміксів. Гарний сайт для щоденного ржачу. Огірок у facebook.
amoeba-UA

Навіщо нам психоаналіз?

І справді навіщо?

a5e77af9963213c7eb1a551fce3601e1
Елізабет Рудинеско розбиває антифройдівські міфи, стверджуючи актуальну силу психоаналізу для лікування людської душі. Психоаналіз потрібен особливо зараз, коли людину трактують як машину, як таку собі собаку Павлова.  Але душевні розлади не вилікуєш таблетками.

Доволі гарне чтиво, рекомендую.

використання державної посади у політичних цілях

Ненавиджу коли хтось продається. Політикам, владі, і т.і… Це паскудство, яке не має чинити чесна людина. Таким людям тиснути руку не гоже.

Щоб вляпатися в таке лайно як партія Наталі Королевської “україна-вперед”, треба бути або дурним, або продажним.

Виявляється мій ректор, професор, четвертий по списку цієї дурнуватої партії.

Ну нехай, що ж тут такого? Тільки навіщо ж університет на політичний бордель перетворювати?

001

IMG_1016

IMG_1010