Skip to content

черкаси

Ровером по місту над Дніпром

Ще один пост про Черкаси.

Сьогодні мав купити квитки на потяг до Києва. Ігор дав мені свій ровер і я поїхав на ньому. unforgettable experience.

Я багато їздив містом, але цей раз особливий. Я їжджу по хідниках, з’їжджаючи іноді на дорогу, бо по дорозі постійно їхати небезпечно. Мали б, бути велодоріжки, але їх немає. Де-не-де навіть немає спуску/заїзду на хідник. Так що, треба було або зіскакувати з бордюру, або злазити з ровера. Жах.

Приїхав на вокзал: сказали, що мій потяг(з Черкас на Київ ходить лише один потяг!!!!!) ходить лише по парних числах. Із сербською лайкою на вустах я рушив назад. Їхав по якійсь жахливій дорозі де так багато вибоїн, що годі шукати де ж тут дорога.

Крім того, на ровері сидіння постійно крутилося вгору вниз.

Не знаю для кого пристосовані вулиці Черкас, але явно не для велосипедистів/автомобілістів/людей.

Мабуть для скейтерів.

Героям

Тупо, що йде 21 рік незалежності, а ми досі користуємося міфами Радянського союзу.

fignya

Що ця гранітна брила робить в 300 метрах від подібного монументу на пагорбі Слави? Не ясно.

Про яку Вітчизняну війну можна говорити, коли усі знають про пакт Молотова-Рібентропа?

Замість того, щоб встановити скромний пам’ятник жертвам війни і невідомому солдату, встановили безглузду брилу купці героїв. Це не привабить у місто туристів. Це не прикрасить місто. І переважній більшості героїв, на жаль, уже байдуже. Це, здається, просто відмивання грошей. Дороги в Черкасах – це пекло. Байдуже на дороги, давайте краще брилу побудуємо.

Маразм. Добре, що немає серпа і молота.

Черкаський замок

IMG_0039 

На цьому місці з 1490 років стояв черкаський замок. тепер тут готель. І хто тепер про цей замок взагалі щось знає, хоч би дошку якусь повішали. Замість цього повісили пам’ятний знак якомусь Лазарєву, наче всім не пофіг.