Skip to content

дитинство

Яким має бути дитинство

Є щось ліпше ніж поламані машинки і арматурні літачки на дитячих майданчиках.

Наприклад, вітрильник:

IMG_0785

Клондайк іграшкової зброї. Просто ууууууу. Немає слів.  Свого часу мав лише жовтий емальований меч часів Київської русі

IMG_0786

Ось це крутий гральний майданчик.

IMG_0787

Коротше дитинство совка не терпить.

як вижити у пічці паротяга?

Дід Семен спочатку воював за Петлюрівців, а потім перейшов на бік червоних. З рудуватою щетиною, закаламученими очима і в штанах на випуск він йшов дорогою, яку понівечили тисячі ніг, коліс і копит. З ним був мавзер, як він розповідав, бритва і маленький Кобзар, бозна-якого року випуску. Книжка була така стара, що шрифт стерся, а сторінки втратили щирість, лишалася тільки обкладинка – пишна і чиста.

Якось знічев’я він зайшов в болота. Махновці розбили їх підрозділ у лісі, а йому вдалося втекти по складній системі катакомб, що з’єднували кожен пеньок. Божевільні комарі дзеленчали біля вуха. У болотах час стоїть на місці, важко осідаючи випарами на завалених стовбурах. Дід Семен йшов уздовж очерету, коли він почув хрип. Він не став витягати мавзер, а просто запитав у хрипа, кому він належить. У комишах лежав чоловік, що марно запихав гортанні згуки собі назад до рота. Дід Семен зразу зрозумів, що то чорт. Але чоловік озвався, мов допоможи виповзти. Дід допоміг, бо допомагати треба усім. Чоловік весь у болоті, смердів, як тисяча кіз, а з ноги текла кров. 
Поранений уже готовий був померти, читав отченаш і чепурив одежину. Як виявилося, це був махновець, який теж відбився від підрозділу, а може просто дезертував, мов пішов по воду. Махновець цей був із сусіднього села і колись ловив жаб разом з дідом Семеном. Дід розірвав сорочку і перев’язав пораненому ногу, взяв його на свої кремезні плечі і звернув з дороги на вузьку стежку, де повзають скорпіони і цвіте терен. Війна- війною, а дитинство – святе.