Skip to content

ідеології

Про ідеології

Час ідеологій пройшов. У ХХ сторіччі кожен хотів створити нову людину. Переробити все, знищити і перебудувати. На прикладі літератури: більшовики придумали соціальний реалізм, а Улас Самчук всерйоз думав про “національний реалізм”. Врешті лишилося вічне, тобто таке, що було поза ідеологією, а штучне забулося.

Права ідеологія і ліва ідеологія скомпрометували себе повністю. Політичні ідеології ХХ столітття застаріли. Ксенофобія етнічна нічим не краща за ксенофобію класову. Нацист нічим не кращий за комуніста, адже йдеться про політичну боротьбу, яка виключає людяність. У політичній боротьбі усі методи добрі.

Лібералізм і демократія теж не є абсолютними добром. У деяких моментах слід вмикати диктатуру, щоб рятувати країну. Як це робилося у Фінляндії, Чилі й Іспанії, але лише частково зробилося в Україні. Від чого рятувати? Голодомору не було б, якби у 20-х ми втримали свою державу.

Але саме любов нам потрібна, бо це і є вічне. Любов – це єдина ідеологію якої слід дотримуватися. У всій багатогранності визначень.

Дурниці

Думаю, що багато проблем України від того, що більшість населення завжди було сільським, а міське населення завжди кволим. Для селянина життя це коло, він живе та вмирає на одному місці, він не любить змін. Нам завжди важко пристосовуватися до змін.

В Європі розпрощалися з романтизмом, а ми ще досі писали про народних месників; Радянський союз уже нафіг розпався, а ми ще досі боялися зносити радянські пам’ятники. Ще й досі боїмося.

Деякі люди ще й досі вірять, як у Домонтовича: “…у Нечуя-Левицького, в старосвітських батюшок і матушок, в рибалку Крутя, в сталість плес, зарослих комишем”. А деякі самі не знають у що вірять, по дорозі до церкви жахаються чорного кота.

Деякі вірять у те, що мертві ідеології можуть побудувати сучасну країну. закликають вождів минулого встати і зробити за них усю роботу.

Дехто вважає, що можна побудувати Український світ, говорячи російською мовою.

Деякі вважають ґеїв найбільшою проблемою України.

Звісно, можна вважати будь-що. Але млину байдуже, що вважає пшениця. Мені байдуже, що ви так думаєте, бо це дурниці.