Skip to content

реалісти

Джон Стейнбек. Гроздья гнева

Довга і складна книжка, така собі епопея, що розповідає про долю сім’ї з Оклахоми під час Великої Депресії. Цікаво, що роман має таку структуру: розділи оповіді про сім’ю чергуються із загальними розділами, де описуються ті часи взагалі. Таким чином, автор узагальнює досвід цієї однієї сім’ї. Не знаю, наскільки це правда, але роман гарний.

Dzhon_Stejnbek__Grozdya_gneva

реалісти

Є такий тип людей які вважають себе реалістами та дозволяють собі бридкий скептичний погляд на речі та на світ. При чому інших людей, що мають тенденцію дивитися на ті самі явища з гумором(не цинічно кислим) і оптимізмом, вважають пришелепкуватими ідіотами. Насправді так звані реалісти, це мізераблі, що не можуть прожити власні дні з задоволенням. Мов, не лізь на те дерево ти ж упадеш, мов “все одно все буде як було нічого не зміниться”.
Тут можна сказати, що прогнозувати розвиток майбутнгіх подій та загадувати наперед, це річ дуже не вдячна, адже кожен раз є унікальним, а досвід не завжди є універсальним. Отже можна займатися чим завгодно, не знаючи до чого це доведе, і яким буде наслідок твоїх дій.
А реалісти смертельно певні у правильності своїх думок, тому їм не властиві пориви високих матерій, геройські вчинки та взагалі дії, що не підпорядковуються не матеріальному світу, на “знання” якого вони опираються.
Оптимістам живеться веселіше і значно краще.