Skip to content

Валер’ян Підмогильний

2012

2012 був веселим роком.

***

Я отримав аж три документи: диплом бакалавра, автомобільні права категорії Б, посвідку про шлюб. Останній це найкрутіший документ, бо його не купиш. Дякую!

***

У 2012 було купа дурниць. Бездарні пусі райот, яких розкрутили не менш бездарні попи. Безглуздий фемен, безглузді вибори і безглуздий парламент

***

У 2012 був Чемпіонат Європи. Це було чудово. Це був справжній карнавал. Шведи ставали на стільці і кричали посеред вулиці. Щоб їм було не нудно їх возили на БТР’і по Трухановому. Щороку б так.

***

Ми з Анцьою об’їздили пів-Європи. Градець Карлове, Праґа, Париж, Реймс, Норнберґ, Реґенсбурґ, Дрезден. Однак цього мало. Треба більше.

***

У 2012, загалом, я мав 3 місяці педагогічної практики.

***

У Черкасах створили пластунський курінь імені Євгена Деслава.

***

У 2012 померла Валентина Фесенко – гуру французької літератури, чиї трьохгодинні лекції були суцільним кайфом.

***

У 2012 я прочитав купу гарних книжок. Зокрема, Маркеса, Турньє, Ромена Ґарі, Підмогильного.

***

Насичений був рік. Усім дякую!

“Місто” Підмогильний


Валер’ян Підмогильний – один із найулюбленіших митців із когорти Розстріляного відродження. Роман “Місто” розповідає про селюка Степана, який приїжджає у місто і підкоряє його, втративши власну ідентичність. Написаний він чітко, психологічно і екзистенціально.
Загалом, дуже рекомендую до прочитання. Справді вартісна українська література.