У Львові тоді світило сонце, потім падав сніг. Згодом знову сліпило сонце і сніг танув. Опісля все наново засипало лапатою хурделицею і дивні подібні до динозаврів механізми засипали сніг до старих вантажівок.
У Львові життя тече інакше, затримуючись на поворотах та заповзаючи в кожен вигін об’ємної композиції на будинках. Воно тече інакше, коли живеш в архітектурній пам’ятці ХVIII століття, де закручені сходи збирають таємниці, а вікна парадного неохоче пропускають сонячні промені. Тут збереглися надзвичайно затишні кав’ярні.
На Площі Ринок стоїть величезний інформаційний айпод, але байдуже, що сніг нагло падає зі стріх на перехожих.
На щастя(на жаль), Євро 2012 буде не взимку.
По вулиці возять свинок.
За броньованим склом роблять шоколад
У книгарнях тут ще лишилися гарні книжки, а в центрі міста гарні кафе. Забираєш звідси щасливі спогади, каву і магніти. (і ті гарні книжки)
гарний атмосферний звіт!
Круто, дякую